Офіційна Facebook сторінка ВААГ
Комфорт проживання людини в будинку залежить від його здатності підтримувати стабільні у часі необхідну температуру, відносну вологість та якість внутрішнього повітря. Крім цього, при контакті тіла з матеріалами внутрішньої частини будинку людина не повинна відчувати температурний дискомфорт, який викликаний або занадто низькою температурою поверхні, або занадто великою теплоємністю матеріалу. Здорова людина має температуру тіла 36,6°С, але комфортна для проживання людського організму температура повітря лежить у дуже вузькому діапазоні 21-23°С. Це означає, що усі матеріали внутрішнього простору будинку, у першу чергу в зимовий період під час опалення, коли ми підтримуємо комфортну температуру повітря, теж мають власну температуру 21-23°С. Внутрішній простір будинку формують в першу чергу як зовнішні так і внутрішні стіни. Для зовнішніх стін житлових будинків, які огороджують нас від холодного повітря взимку, допускається згідно санітарно-гігієнічних норм дещо менша температура внутрішньої поверхні, але не більше, ніж на 4°С. Це вимушена вимога, оскільки якими би теплими не були зовнішні стіни, вони все рівно по законах фізики будуть втрачати своє тепло, а отже й температуру внутрішньої поверхні. А ось внутрішні стіни, які нічого не втрачають, бо не контактують з зовнішнім повітрям, при своїй кімнатній температурі 21-23°С по різному себе ведуть при контакті з людиною. Матеріали стін з щільних матеріалів, наприклад бетону, цегли тощо, які мають велику теплоємність, при температурах нижче температури людського тіла, починають стрімко відбирати тепло у людини навіть й при неповному контакті з тілом. Достатньо знаходиться поруч з такими внутрішніми стінами, як одразу відчувається неприємний холод. Наприклад, коли ліжко розташовано вздовж такої внутрішньої стіни. В народі про таке кажуть: «Від стіни віє холодом». Тому з споконвіку найбільш комфортним, або як зараз модно казати біопозитивним, матеріалом стін для людини вважалася деревина. Будинки з дерев’яного брусу забезпечують один з найбільш комфортних умов проживання для людини. Перехід з дерев’яного будування на кам’яне у наших пращурів відбувався переважно по причинам пожежної безпеки. Безкінечні війни, освітлення свічками або лампадами, коли ризик виникнення пожежі був високим, робили дерев’яні будинки не надійними у порівнянні з кам’яними. Тому наші пращури вимушено вибрали зниження комфорту свого проживання на користь підвищення пожежної безпеки. Але в ті часи не було автоклавного газобетону. Автоклавний газобетон по своїм властивостям, таким як теплопровідність, густина, теплоємність, паропроникність, це «кам’яна деревина». Він поєднує у собі біопозитивні властивості деревини з довговічністю та пожежобезпечністю каменю.
Елементарні розрахунки показують, скільки тепла втратить людина при контакті з цегляною стіною, а скільки при контакті з газобетонною, до тих пір, поки температура тіла не стане рівною температурі стіни.
Втрати тепла при контакті людини з внутрішньою стіною з цегли густиною 1600 кг/м³ при температурі 22°С шириною 0,38 м площею 1 м² : Q=со∙m∙(Tтіла-Тматеріалу)=0,88∙1600∙0,38∙1∙(36,6-22)=7812 кДж.
Втрати тепла при контакті людини з внутрішньою стіною з газобетону густиною 400 кг/м³ при температурі 22°С шириною 0,38 м площею 1 м² : Q=со∙m∙(Tтіла-Тматеріалу)=0,84∙400∙0,38∙1∙(36,6-22)=1864 кДж.
Різниця втрати тепла людиною при контакті з цеглою та газобетоном складає більше, ніж у 4 рази. І ця проблема має практичні наслідки для людини, яка мешкає у будинку. Ліжко біля «холодної» стіни, у якому людина спить по 8-9 годин на добу, це ваш вірогідний дискомфорт протягом 1/3 вашого життя.
Тіло людини завдяки метаболічним процесам у середньому виділяє тепла 10000 кДж на добу. Тобто така «холодна» стіна при кімнатній температурі 21-23°С може висмоктати майже все ваше тепло, яке ви виробили за добу. Особливо вночі, коли людина спить і її метаболізм сповільнюється, а отже зменшується здатність виділяти тепло. Звісно, людина торкаючись або перебуваючи поряд з такою стіною, не допустить цього. Вона або подалі від стіни пересуне ліжко, або буде влаштовувати якусь додаткову теплоізоляцію між стіною і собою у вигляді подушок або теплих речей. У наших бабусь та дідусь зазвичай цю роль відігравали килими на цегляних стінах. Але й у цьому випадку ваше тіло може відчувати тепловий дискомфорт від холодної постільної білизни, яку тіло не в змозі прогріти до комфортної температури, тому що поруч дуже теплоємна стіна. Такий процес називається локальний тепловий дискомфорт і відноситься до суб’єктивних факторів впливу на стан мікроклімату будинку. Перелік подібних факторів є у ДСТУ Б EN ISO 7730:2011 «Ергономіка теплового середовища. Аналітичне визначення та інтерпретація теплового комфорту на основі розрахунків показників PMV і PPD і критеріїв локального теплового комфорту (EN ISO 7730:2005, IDT)».
У випадку з стінами з автоклавного газобетону дещо інакше. Така стіна більш приємна на дотик, перебування поруч з нею викликає відчуття прохолоди, але не контрастного холоду, як у випадку зі стінами із щільних матеріалів.
З іншої сторони, прихильники цегли кажуть про наступну її перевагу у стінах. Мовляв, така стіна накопичує у собі більше тепла, ніж газобетонна. І тому здатна довше підтримувати комфортну температуру при відключенні опалення. І в якості аргументу приводять чомусь піч з цегли, на якій і тепло спати, і комфорт у будинку залишається на протязі тривалого часу з моменту припинення опалення.
З приводу накопичення тепла, так, більш масивна цегляна стіна під час опалення більше може накопити у собі тепла, ніж газобетонна. А ось аргумент з піччю – це дешева маніпуляція викликати у людини позитивні емоції. Те, що піч зроблена з цегли, не означає, що стіна зроблена з цегли також буде вас гріти. Щоб піч гріла, потрібне калорійне джерело енергії, наприклад дрова. Якщо піч не буде опалюватися, то її температура стане нижчою за температуру вашого тіла і на ній вже буде не комфортно не то що спати, а навіть прилягти на пару хвилин. У цегляні стіни ви дрова не засуните і тому ці стіни поводяться так само, як і охолоділа до кімнатної температури цегляна піч. Автоклавний газобетон після виходу з автоклаву теж гарячій, але ж виробники газобетону не розказують казки покупцям, що він буде таким же гарячим у ваших стінах і у такому стані буде довго гріти вашу оселю.
Стосовно більшого накопичення тепла у цегляних стінах, то цей аргумент не має суттєвого практичного значення у сучасних будинках з постійним опаленням. Тот надлишок тепла, яким цегляна стіна буде гріти повітря після виключення опалення, вона буде точно також забирати з того ж повітря, не даючи йому швидко прогріватися, коли опалення включиться. При однаковому термічному опорі усіх зовнішніх огороджувальних конструкцій і при однаковому типу опалення вплив теплоємності будинків мінімально впливає на різницю тепловитрат при постійному опаленні. При постійному охолодженні ця різниця може бути трохи більшою, але ж знову таки не суттєвою, за виключенням легких каркасних стін. Якщо будинок з автоклавного газобетону побудований з капітальними зовнішніми й внутрішніми стінами шириною 300-400 мм, має у своєму складі капітальні міжповерхові перекриття з бетону або газобетону, такий будинок буде мати достатню теплову інерційність і теплостійкість для комфортного проживання як взимку, так і влітку. При цьому матеріал стін не буде викликати теплового дискомфорту для тіла людини.
Таким чином, стіни з автоклавного газобетону, маючи меншу теплоємність, забезпечують більший практичний комфорт для проживання людини, ніж цегляні стіни. У той же час, не мають якогось значного фінансового програшу як складова теплової інерційності будинку в період його опалення і кондиціювання.
